fon

Головна » 2016 » Ноябрь » 22 » «Чорнобильські мотиви»
10:54
«Чорнобильські мотиви»

22 грудня 2016 року в рамках міжнародного фестивалю пісні «Чорнобильські мотиви» пройшов поетичний конкурс «Зірка полину». В номінації «Кращий поет» в ньому взяли участь бібліотекар нашого технікуму Варченко Тетяна Олексіївна та завідуюча бібліотекою Калита Наталія Миколаївна, члени літературного об’єднання та члени клубу при міській бібліотеці  «Поетичні перлини Присамар'я».

 

Поетичний конкурс «Зірка полину»

Номінація «Кращий поет»

 

ТЕТЯНА ВАРЧЕНКО

 

Бібліотекар НТНМетАУ,

член  літературного об’єднання Новомосковщини  «Поетичні перлини Присамар'я»

 

                                                                                                                    

        ЧОРНОБИЛЬ

 

Над Землею зійшла

 

Полинова зоря українська.

 

Не на радість вродилась:

В промінні – лиш горе та біль.

І святі небеса

Застогнали від горя при звістці:

Двадцять шосте. Реактора вибух…

                 Чорно-биль.

 

І пішли прямо в небо,

Хто першими горе відводив,

Хто пожежу гасив

І носив навіжений графіт.

Їх нема. Лиш зостанеться

Пам'ять народу

І провини чуття,

Й на могилах – холодний граніт.

 

Хай погасне зоря полинова!

Ще сонечку – гріти,

Не вмирати батькам,

Щоб не плакали їхні сини,

Колоситись – ланам

І безмежним степам – зеленіти!

Тільки дзвонам – тужить

Двадцять шостого квітня весни…

 

ТЕТЯНА ВАРЧЕНКО

 

Бібліотекар НТНМетАУ,

член  літературного об’єднання Новомосковщини  «Поетичні перлини Присамар'я»

 

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ СОН

 

Впав на атомну зону

Легкий передутрішній сон.

Діамантами вкрили траву

Переливисті роси.

Вся Чорнобильська спить.

Не тривожить її ані звук.

Сниться їй – ноженята дитячі

Біжать по землі її, босі.

Хтось – на Прип’ять, по рибу,

А дехто – пробігтися в ліс…

І бринять голоси,

Вільно й дзвінко злітаючи в небо…

Все мовчить уві сні.

І не хоче Господь розбудить,

Хоч уже всій природі

Давно прокидатися треба.

Бо, якщо їй прокинутись, –

«Зоною» стане вона.

Непрохідні ліси…

Стронцій з радієм все отруїли…

І дитячі качелі – пусті,

Мовби міста торкнулась війна…

Що ж ви, людоньки,

Горенька їй наробили?!

І Чорнобильська вірить крізь сон –

В те, що прийдуть вони, –

Люди рідні –

Позбавлять від горя і муки.

І молитву шепоче

Устами хвиль Прип’ять-ріки

Та здіймаються віти дерев,

Як в молінні простягнуті руки…

Сонця промінь

Рятує від темряви схід.

Заспівали пташки

І схилились над водами верби…

І чатує в кущах

Здичавілий чорнобильський кіт.

І синіє вгорі

Українське згорьоване небо…

Поетичний конкурс «Зірка полину»

Номінація «Кращий поет»

 

НАТАЛІЯ КАЛИТА

 

Завідуюча бібліотекою НТНМетАУ,

голова літературного об’єднання Новомосковщини «Поетичні перлини Присамар'я»

 

                 ЗАПЛАКАНЕ НЕБО

Заплакали небо і засмучені зорі,
Сумно зітхає сивий Дніпро,
Плаче Вкраїна, тамуючи горе
На атомній станції причаїлося зло.

Враз спалахнула Чорнобильська
зірка,
Горе несучи, розпач і сум,
Верби над Прип’яттю плакали
гірко,
 Стискається серце від зболених
дум.

Палає пекельно четвертий реактор -

Невидима  смерть на квітучій землі,
Ніби якийсь спрацював детонатор,
Отруює стронцій в ранковій імлі.

Сторожко ліс вигляда небезпеку,
Трішечки зовсім часу залишилось,
У рідне  гніздо не вернутись лелекам,
Ніби всі сили життєві скінчились.

Стронцій містом блука, мов примара,
Немає в ньому ні людей ні машин,
Тільки нависла важка, чорна хмара,
Атом пекельний пустку лишив…

Заплакало небо, заплакали зорі,
Гірко зітхає сивий Дніпро…

 

Поетичний конкурс «Зірка полину»

Номінація «Кращий поет»

 

 

НАТАЛІЯ КАЛИТА

 

Завідуюча бібліотекою НТНМетАУ,

голова літературного об’єднання Новомосковщини «Поетичні перлини Присамар'я»

  ЧОРНОБИЛЬ. ЧОРНА КВІТКА…

Був квітень,весна навкруг буяла,
У сні солодкому затихло місто.

Незвична тиша, природа ніби відчувала,
Яка загроза над країною нависла…

Чорнобиль. Чорна квітка. Гіркий полин,
І мов отрута, стронцій розливається,
І ніби занімів швидкого часу плин,
Таке надовго в пам’яті лишається.

Мов пекло, розпечений графіт,
Із захисту – одні лиш респіратори,
Пожежі спалах, не витримує й граніт,
У бій із радіацією ідуть герої  - ліквідатори.

Пала реактор, пожежа, мов звір лютує,
І першими у пекло пожежники пішли,

Хто їхній розпач й біль відчує?

Їм витримки і сили, Господи, пошли…

Вони перемогли, собою світ прикрили,
Безмежна шана їм, і доземний уклін,
Вони у небеса лелеками злетіли,
Та на устах чомусь гірчить полин…

   Чорнобиль. Чорна квітка. Гіркий полин…

Переглядів: 76 | Додав: ntnmetau | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]